ДПС інформує:

До уваги платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 1 січня 2017 року всім зареєстрованим фізичним особам - підприємцям нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування незалежно від того, здійснює чи ні такий суб'єкт господарювання  підприємницьку діяльність.

Так, відповідно до п.п. 2,3 частини 1 ст. 7 Закону України  від  8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон - №2464-VI ), єдиний внесок для підприємців нараховується на суми отриманого доходу або на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2020 році -1039,06 гривень).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а його посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.  

Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI до роботодавців застосовуються такі штрафні санкції:

- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) - у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум внеску.  

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення. У відповідності до п.7 ст. 25 Закону№2464-VI, суми недоїмки не підлягають списанню, крім випадків, передбачених Законом України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Платникам єдиного внеску на суму недоїмки надсилається вимога про її сплату. Протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суму недоїмки, штрафів та пені.

Строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовують.

Також, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати внеску посадові особи платників єдиного внеску, у відповідності до ст. 1651 КУпАП, несуть адміністративну відповідальність.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів у сумі:

- що не перевищує 300 НМДГ, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій - від 150 до 300 НМДГ.

- більше 300 НМДГ - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, від 80 до 120 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій - від 150 до 300 НМДГ.

         ГУ ДПС у Черкаській області наголошує на недопущенні прострочення термінів перерахування та необхідності погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

У випадку наявності заборгованості з єдиного внеску, у платіжних документах (в тому числі у випадках здійснення сплати через термінали) вказуються коди видів сплати, визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 24.07.2015 №666 та зареєстрований в Мін’юсті 12.08.2015 за №974/27419, а саме:

- 117 (надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство);

- 140 (надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);

- 147 (стягнення в межах виконавчого провадження).

 

Сплачуйте нараховані податкові зобов’язання вчасно - не чекайте стягнення податкового боргу у примусовому порядку

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що обов’язок сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.

Відповідно до п.14.1.175 пп.14.1 ст.14 Податковим кодексом України          від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

При цьому, податковим обов’язком платника є самостійне обчислення, декларування та сплата суми податку та збору у порядку та строки, визначені ПКУ. За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платників податків застосовуються відповідні штрафні санкції, а також нараховується пеня за кожен день прострочення сплати.

Згідно з п.87.1 та п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт або послуг, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика, та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПКУ контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм ПКУ, пов’язується із закінченням строків для сплати податкового зобов’язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов’язання у випадку, коли таке податкове зобов’язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені ПКУ порядку та строки (пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 ПКУ). 

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Звертаємо увагу, що сплачені вчасно податки – це запорука своєчасного фінансування охорони здоров’я, освіти та інших важливих на сьогодні соціальних зобов’язань держави перед громадянами. З метою уникнення негативних наслідків та прикрих випадків виконуйте податковий обов’язок та сплачуйте податки вчасно і в повному обсязі.

Водночас, фізична особа – громадянин може переглянути інформацію про наявність (відсутність) у нього податкового боргу в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС України.

Слід зазначити, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області за І півріччя 2020 року забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на 85,4 млн грн або на 7,2 відсотки.

 

Боротьба з корупцією!

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з метою покращення роботи в напрямку протидії корупції, вжиття дієвих заходів, направлених на профілактику і попередження корупційних правопорушень, виявлення злочинів у сфері службової діяльності серед працівників, відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС області здійснюється постійний контроль щодо упередження неправомірних дій та бездіяльності, вчинення можливих корупційних правопорушень працівниками головного управління під час виконання своїх посадових обов’язків.

Велику роль в процесі боротьбі з корупційними правопорушеннями та зловживаннями відіграє розуміння та усвідомлення суспільством необхідності викриття та своєчасного повідомлення про факти неправомірних дій посадовців.

Звертаємо увагу, що в Державній податковій службі України функціонує «гаряча» телефонна лінія «Пульс»: 0800-501-007 (напрямок «4»), на яку можна повідомити про факти вимагання та отримання неправомірних вигод, інші протиправні дії з боку посадових осіб органів ДПС, або ж звернутись до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Черкаській області за тел. (0472) 33-91-27 та ел. адресою відділу (ck.szvk@tax.gov.ua).

 

Щоденне оприлюднення інформації

про боржників дозволить убезпечити сумлінний бізнес від недобросовісних партнерів

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що на  офіційному вебпорталі ДПС України розміщено  електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

За допомогою цього сервісу можна перевірити інформацію щодо наявності податкового боргу у платника податків, - для цього потрібно лише ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

 Звертаємо увагу, що в електронному  сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, так як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

 Водночас, у  приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків з використанням електронного цифрового підпису, сертифікованого будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. У вказаному меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

-   орган ДПС;

-   назва податку (платежу);

-   платіж (код);

-   МФО банку;

-   бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;

-   нараховано/зменшено;-  сплачено до бюджету;

-   повернуто з бюджету;

-    пеня;

-   недоїмка;

-   переплата;

-   залишок несплаченої пені.   

         Обравши один з податків (платежів) платник отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

 

Програмні РРО, штрафи, УКТ ЗЕД у чеку з 1 серпня 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 1 серпня 2020 року набули чинності Закони України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» в частині  використання суб’єктами господарювання для реєстрації розрахункових операцій програмні РРО, як альтернативу класичним РРО.

Програмний РРО - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі ва­лютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для по­дальшого переказу.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій наряду із класичними реєстраторами розрахункових операцій.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265/95-ВР).

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Також нагадуємо, що, з 1 серпня поточного року всі суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов'язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до продавців підакцизних товарів застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі 300 нмдг (5100 грн.) (пункт 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР ).

Звертаємо увагу користувачів РРО,  що з  1 серпня 2020 року до 1 січня 2021 року діятиме період, протягом якого санкції, визначені Законом № 265/95-ВР,  застосовуватимуться у зменшених розмірах:

- 10 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом товарів (робіт, послуг), - за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг), - за кожне наступне вчинене порушення.

 

Декларуємо податкові зобов’язання з рентної плати

за ІІ квартал 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що з 23.05.2020  Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата). А саме, змінено критерії застосування ставок рентної плати, коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру.

Зважаючи на те, що базовим звітним (податковим) періодом для рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з рентної плати за ІІ квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.09.2015 № 1051/27496, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

- за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, діяли до набрання чинності Законом;

- за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом.

Разом з тим, звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

Податок на доходи фізичних осіб – збільшено ставки від продажу трьох і більше автомобілів,не оподаткування об’єктів незавершеного будівництва, оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

Головне управління ДПС у Черкаській області завершує цикл публікацій щодо основних змін в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-IX), які набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Так, Законом №466-IX внесено зміни в оподаткування іноземних доходів.

Згідно нової редакції п.п. 170.11.1 Кодексу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) - «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу».

Законом №466-IX доповнено Кодекс новими пунктами 170.13 «Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній» та 170.131 «Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній», які визначатимуть прибуток або його частку контрольованої іноземної компанії з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також види неоподатковуваних доходів контрольованих іноземних компаній (наберуть чинності з 01.01.2020 року).

Розширено перелік об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб.

Зокрема до переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб включено об’єкти незавершеного будівництва.

Підпункт 172.1 статті 172 Кодексу викладено у такій редакції «дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

 Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Також змінами уточнено, що дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об'єктів нерухомого майна.

Дохід від продажу (обміну) третього та наступних об'єктів рухомого майна оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.

З 23 травня 2020 року змінився  порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. А дохід, отриманий від продажу (обміну) третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.

Звертаємо увагу, як і раніше не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

 

Використання РРО – правила та строки початку дії

Головне управління ГУ ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 (далі- Закон№ 128-IX)  та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX (далі- Закон  № 129-IX) від 20.09.2019 було запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі  РРО).

 Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №533-ІХ) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128-IX і Закону № 129-IX, зокрема:

З 19 квітня 2020 року до 1 серпня 2020 року суб’єктам господарювання, при проведенні готівкових розрахунків із споживачами, пропонується до застосування програмні РРО, в якості яких можна використовувати комп’ютер, планшет, смартфон тощо. Відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

Довідково: Програмний РРО - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі ва­лютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для по­дальшого переказу.

З 1 серпня 2020 року виникає обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (раніше передбачалось тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно п. 7 ст. 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 1 серпня 2020 року до 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,  застосовуватимуться у зменшених розмірах:

- 10 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом товарів (робіт, послуг), - за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг), - за кожне наступне вчинене порушення.

Починаючи з 1 січня 2021 року за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО, невидачу розрахункового документа та ін. штрафна санкція складатиме - до 100 % вартості проданих товарів за перше порушення та до 150 % за кожне наступне порушення.

 

Законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати платників податків, щодо змін внесених Законом України від 16.01.2020           № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) до Податкового кодексу України. Зміни стосуються податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил трансфертного ціноутворення є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.

Так з 23.05.2020 для суб’єктів господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях Законом № 466-IX вводиться термінологія, яку введено для цілей трансфертного ціноутворення, а саме:

- «котирувальні ціни» (пп. 14.1.941 пп.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс);

- «материнська компанія міжнародної групи компаній» (пп. 14.1.1031 п.14.1.103 п.14.1 ст.14 Кодексу);

- «міжнародна група компаній» (пп. 14.1.1133 п.14.1.113 п.14.1 ст.14 Кодексу);

- «уповноважений учасник (для цілей статті 39 цього Кодексу)» (пп. 14.1.2541 п.14.1.254 п.14.1 ст.14 Кодексу);

- «великий платник податків» (пп. 14.1.24. п. 14.1 ст.14 Кодексу);

- «дивіденди» (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст.14 Кодексу, в редакції, яка набирає чинності з  1 січня 2021 року);

- «дохід з джерелом їх походження з України» (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14 Кодексу, в редакції, яка набире чинності з 1 липня 2020року);

- «пов’язані особи» (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Кодексу);

- «постійне представництво» (пп 14.1.193 п. 14.1 ст.14 Кодексу);

- «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 Кодексу);

- «пасивні доходи» (пп. 14.1.268 п. 14.1 ст.14 Кодексу).

Також вносяться зміни та доповнення до визначення терміну «пов’язана особа» (пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 Кодексу):

-        доповнено поняттям «утворення без статусу юридичної особи» (на додачу до юридичних та/або фізичних осіб);

- збільшено критерій безпосереднього та/або опосередкованого володіння корпоративними правами з 20 до 25 і більше відсотків та встановлено, що такий критерій не стосується міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;

- встановлено, що пороговий критерій суми всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи, має перевищувати суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів) та не стосується банків та міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;

- частково змінено умови визначення володіння фізичною особою 

- безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у юридичній особі, та доповнено, що таке володіння може бути й опосередкованим;

- доповнено, що у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.

Щодо деталізації терміну «розумна економічна причина (ділова мета)», то Законом № 466-IX:

- деталізовано тлумачення терміну «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Кодексу);

- визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операцій з придбання (доповнено другим абзацом підпункт «е» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу);

- впроваджено положення щодо необхідності проведення коригувань ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого пп. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу);

- визначено, що якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таких платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентами (п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено пп. 140.5.15).     

 

Закон № 466-IX: з 1 липня 2020 року обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників єдиного податку, що  відповідно до внесених змін  Законом України від            16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 1 липня 2020 року за земельні ділянки передані в оренду сплачується земельний податок.

Згідно з новою редакцією пп.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, які використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для здійснення господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позику)) і платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Звертаємо увагу, якщо право власності на земельну ділянку або право постійного землекористування оформлено на фізичну особу – підприємця платника єдиного податку, то вказані платники повинні  подати  податкову Декларацію з плати за землю (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9)).

Якщо Декларація подається вперше, платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (за період з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.

Декларацію слід подати до податкового органу за місцезнаходження земельної ділянки не пізніше 20 серпня 2020 року.   При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень» (тобто, не пізніше 20.08.2020, 21.09.2020, 20.10.2020, 20.11.2020, 21.12.2020, 20.01.2021).

Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
          Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється податковим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

 

                          Обережно шахраї!

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що на території Черкаської області все частіше мають місце випадки, коли шахраї телефонують платникам податків під виглядом посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання фінансової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів мобільних операторів України  пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

У Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи податкової служби Черкащини діють в межах чинного законодавства та жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб давати не можуть.

Тому,  ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати грошові кошти, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомити відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.

Не дозволяйте нікому скористатись вашою довірливістю.

 

З 1 січня 2021 року розрахунки за надання платних медичних послуг

платниками єдиного податку проводитимуться через РРО

Головне управління ГУ ДПС у Черкаській області інформує, Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129-IX), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129-IX) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з тим, абзацом четвертим п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Довідково: Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями,  передбачено розділ за кодом 86 «Охорона здоров’я», яка поділяється на групи: 86.1 «Діяльність лікарняних закладів»;  86.2 «Медична та стоматологічна практика»;  86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров'я».

Цей розділ включає лікарні широкого профілю та спеціалізовані лікарні короткочасного або тривалого перебування пацієнтів, санаторії, профілакторії, будинки для людей похилого віку з медичним обслуговуванням, психіатричні лікарні, установи для осіб з розумовими вадами, реабілітаційні центри, лепрозорії та інші установи охорони здоров'я, що мають необхідну матеріальну базу та проводять діагностичне та медичне лікування пацієнтів, які страждають різними захворюваннями.

Цей розділ також включає медичні консультації та лікування в області загальної та спеціалізованої медицини як лікарями загального напряму, так і медичними спеціалістами та хірургами. До цього розділу також відносять стоматологічні послуги загального та спеціалізованого характеру, а також послуги ортодонтів. Крім того, цей розділ включає оздоровчі заходи, які виконують не лікарні або практикуючі лікарі, а парамедичний персонал, який законно здійснює таку діяльність.

Тобто, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані з 01 січня 2021 року застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО.

Звертаємо увагу, що також з 1 січня 2021 року буде обов’язковим використання РРО ФОП-платниками єдиного податку, що здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Нагадуємо платникам єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, та тим ФОП, які перевищили в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, що такі ФОП зобов’язані проводити розрахунки із споживачами через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

 

Режим попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду УКТ ЗЕД, при проведенні готівкових розрахунків,

запрацює з 1 серпня 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує суб'єктів господарювання,  що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР), яким передбачено, що з  1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг), із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а також цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Нагадуємо, що відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI  зі змінами та доповненнями до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- пальне;

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

Отже, з 1 серпня поточного року всі суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов'язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до продавців підакцизних товарів застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн) (пункт 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР).

Класифікація товарів здійснюється згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

Митний тариф України, в основу якого покладено нову версію УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (ГС) 2012 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджений Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України».

 

Податок на доходи фізичних осіб – встановлено розмір страхових виплат, оновлено перелік документів для отримання податкової знижки, розширено перелік операцій з продажу інвестицій

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати платників щодо набрання чинності з 23.05.2020 змін в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб, внесених Законом України від 16.01.2020      № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон - №466-IX).

Так, вказаним Законом розширено перелік страхових виплат та страхових відшкодувань, які не оподатковуються ПДФО.

Відповідно до внесених змін до  пп. 165.1.27 та пп. «в» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165  Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс),  до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються: сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.2004        № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Сума таких виплат не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Оновлено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки.

Законом України № 466-IX внесено зміни до п.166.2 та п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу  в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. Оновлений пункт 166.2 ст. 166 Кодексу  викладено в наступній редакції: «до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відтепер, замість вищезазначених оригіналів документів надаються їх копії (крім електронних розрахункових документів), які надаватимуться разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому  органу, але повинні зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом».

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначатиме в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Доповнено перелік операцій, які відносяться до продажу інвестиційного активу.

Внесеними змінами до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу доповнено перелік операцій, які відносяться до продажу інвестиційного активу. Тепер до продажу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав у разі зменшення статутного капіталу такого емітента.

Також, змінами передбачено, що у разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов'язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 Кодексу, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестиційного активу, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, або у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Уточнено також п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170  Кодексу щодо врахування витрат за операціями із цінними паперами і деривативами. Зокрема, витрати не враховуватимуться при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами, якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Крім того, змінами передбачено, що якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

 

Зміни і доповнення в «Довіднику ознак доходів фізичних осіб»

 з 1 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що з 1 липня 2020 року набрали чинності зміни  до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку  від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок) внесені наказом від 26.05.2020 № 241 Міністерства фінансів України, в частині розширення переліку ознак доходів фізичних осіб, які зазначаються податковими агентами в податковому розрахунку за формою 1-ДФ.

Внесеними змінами «Довідник ознак доходів фізичних осіб»  Порядку був доповнений наступними ознаками:

ознака «195» - «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис згідно п. 170.1 ст. 170 Кодексу» (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі –Кодекс). (Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис);

 ознака «196» - «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)». (Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду);

ознаки «195» та «196» є наслідком розділення видів доходів із ознаки «106», яка також викладена в новій редакції - «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)). (Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду).

Більш деталізовано ознаку «153» та поділено на дві ознаки:

– 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)». (Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому);

– 197 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)». (Сума поворотної фінансової допомоги, яка отримується платником податків).  

Зазнала змін ознака «128» в частині отримувачів соціальних виплат з відповідних бюджетів  - «Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)». (Соціальні виплати з відповідних бюджетів).

 В новій редакції викладено зміст ознаки «125» - «Сума пенсійних внесків  у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), внесків на пенсійні вклади, внески до фонду банківського управління, сплачена за платника податку чи на його користь роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (пп. «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст.164 Кодексу)».(Пенсійні внески, страхові внески (премії) за платника податку, сплачені роботодавцем – резидентом).

Зміст ознаки «150» викладено у такій редакції - «Сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту (пп.165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)». (Сума стипендії).

Звертаємо увагу, що  Податковий розрахунок (форма 1-ДФ) подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. За ІІ квартал 2020 року суб’єкти господарювання – податкові агенти подаватимуть по строку 10 серпня 2020 року, а до 10 листопада за ІІІ квартал 2020 року з врахуванням нових ознак доходів фізичних осіб.

Також нагадуємо платникам податків, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдвічі збільшено штрафи за порушення подання 1-ДФ.

 

Податковий борг більше 1020 гривень не дає право платнику єдиного податку перебувати на спрощеній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників єдиного податку, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) встановлено розмір суми боргу при наявності якої платники єдиного податку повинні відмовитись від спрощеної системи оподаткування.

Так, відповідно внесених змін Законом № 466 до пп.8) пп.298.2.3. п.298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

 Податковий  борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тобто, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів наявним буде податковий борг в розмірі більше 1020 грн. (60 х 17(неоподатковуваний мінімум доходів громадян)), у такому разі такий платник повинен в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування.

У разі не вчинення вищезазначених дій у строки встановлені ПКУ, податковий орган відповідно до пп.3) п.299.10 ст.299 ПКУ, має право за своїм рішенням виключити з реєстру платників єдиного податку такого боржника.

Повернутися на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець матиме змогу тільки після погашення богу і тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення податковим органом.

 

Вдвічі збільшено штрафи за порушення подання 1-ДФ

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу в частині відповідальності за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Так статтю 119 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року      № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) доповнено пунктом    119 1 «Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об'єктів нерухомості» відповідно до якої з 23.05.2020 передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків. Зокрема, за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії передбачено накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

Штраф у розмірі 680 гривень буде застосовуватися і до суб'єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості (пп.170.1.6 Кодексу). У разі вчинення нотаріусом чи рієлтером повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Крім того, пункт 119.1 сттатті 119 Кодексу викладено в новій редакції, а також змінено розміри штрафів. Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Збільшено відповідальність з 170 до 340 гривень, передбачену пунктом 119.2 статті 119 Кодексу за оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 статті 119 Кодексу.

Штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 статті 119 Кодексу, не застосовується у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

 

Механізм у форматі «Кешбек» запрацює з 1 січня 2021 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує майбутніх користувачів програмних РРО та покупців товарів (послуг), що Законом України від 20.10.2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» запроваджено механізм перевірки та компенсації  «кешбек».

Поняття кешбек передбачає, що споживач, який зробив покупку та отримав чек, має можливість перевірити його. Якщо чек не фіскалізований (тобто, не зареєстрований в податкових органах), то покупець зможе подати скаргу і повернути повну вартість придбаних товарів.

Отож, з січня 2021 року покупці сплативши за товар чи послугу від 850 гривень і більше та отримавши чек, окрім того, що зможуть його перевірити, також, зможуть його оскаржити, якщо такий чек був виданий з порушеннями.

Надіслати скаргу  можливо лише через Електронний кабінет платника податків, використовуючи при цьому кваліфікований електронний підпис.

В скарзі повинно бути зазначено:

– прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, номер засобу зв'язку;

– дата придбання товарів (робіт, послуг);

– найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця або адреса місця придбання товарів;

– у разі придбання товарів через Інтернет – також зазначають сайт;

– перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом із придбаним товаром (роботою, послугою);

– інформація про розрахунковий документ;

– номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути перерахована компенсація.

Також до скарги обов'язково додають електронні копії документів або копії документів, отримані шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які йдеться у скарзі.

Після перевірки податковими органами скарги та застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушника, покупець отримає свою компенсацію ("кешбек"), яка складе 100 % вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі.

 

 

Наголошуємо покупцям, що отримана ними компенсація не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, тобто з отриманої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачуватиметься.

 

31 серпня 2020 року останній день звернення ФОП та самозайнятих осіб

для списання боргу з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що з 03.06.2020 набрав чинності пункт 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року  №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592-IX) відповідно до якого  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні  положення»  Закону України   від 08 липня 2020 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування»  (далі - Закон №2464-VI), яким передбачено списання недоїмки, штрафних санкцій і пені  по єдиному внеску вказаним платникам, нараховані їм за період з 1 січня 2017 року.

Звертаємо увагу, що підлягають списанню штрафи, пеня та суми недоїмки по єдиному внеску, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592-IX  до податкових органів відповідної зави,  а також додатково:

- фізичними особами – підприємцями, які перебувають на загальній системи оподаткування подання державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-IX (зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше);

- самозайнятими особами подання до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності з єдиного за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону №592-IX (зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше).

Зауважуємо, у разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

 

Внесено зміни до переліку нежитлової нерухомості, яка не оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу власників нежитлової нерухомості – фізичних та юридичних осіб, що з набуттям чинності Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466),  починаючи з 23 травня 2020 року, виключаються з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» та розширюється перелік неоподатковуваних об’єктів нежитлової нерухомості суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.

Так, внесеними змінами Законом №466, підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) викладено в новій редакції, відповідно до якого – не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

Звертаємо увагу, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів оподаткування податком всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосувати преференцію і щодо об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом №466 змін для застосування преференції, визначеної підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

-  будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

- основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В – F КВЕД ДК 009:2010;

- будівля промисловості ( у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Також, починаючи з 23 травня 2020 року та  відповідно до внесених змін Законом № 466 до підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є платниками податку на нерухоме мано, відмінне від земельної ділянки суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу за нежитлові приміщення, які використовуються ним при здійсненні підприємницької діяльності в тимчасових спорудах.

Зважаючи на те, що зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (внесені Законом № 466), набрали чинності в 2020 році, викладена редакція підпунктів «е» та «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу буде враховуватись при обчисленні податку фізичними особами за базовий податковий (звітний) 2020 рік та наступні звітні періоди починаючи з 2021 року.

В черкаській області налічується 2010 юридичних осіб платників податку на нерухомість (житлової та нежитлової), ними задекларовано у 2020 році понад 90,5 млн.грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Станом на 25 червня 2020 року такими платниками  сплачено майже 40 млн.грн.

 Фізичним особам, власникам житлової та нежитлової нерухомості протягом 2020 року сформовано та направлено 35600 податкових повідомлень рішень на 43,6 млн. грн., ними, станом на 25 червня сплачено 10,1 млн.грн. податку.

 

 

Зміни щодо терміну реєстрації в ЄРПН  податкових накладних/розрахунків коригування

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу.

Звертаємо увагу, що норму Кодексу, якою встановлено терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу), доповнено новим абзацом, згідно з яким для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, встановлено граничний строк реєстрації в ЄРПН -протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Отже, для податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у травні 2020 року відповідно до - пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20 червня 2020 року.

Довідково: якщо граничний день реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРЦН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00.

 

Порядок списання заборгованості з ЄСВ  по підприємцях, які не здійснювали  діяльність

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 03.06.2020 року набрав чинності пункт 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020  №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» відповідно до якого  розділ VIII «Прикінцеві та перехідні  положення»  Закону України   від 08 липня 2020 року №2464-VI  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування»  (далі - Закон №2464-VI) доповнено пунктом 915  в частині списання недоїмки, штрафних санкцій і пені нараховані платникам єдиного внеску: фізичним особам - підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, відповідно до пункту 915  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні  положення»  Закону №2464-VI  підлягають списанню за заявою платника та у порядку,  визначеному Законом №2464-VI,  несплачені станом на день набрання чинності Законом №592-IX з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закон №2464-VI, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-IX, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592-IX :

- платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті Закону №2464-VI (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464-VI  за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592-IX. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

- платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464-VI  за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону №592-IX. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Звертаємо увагу, що податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

- платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності  Законом №592-IX;

- суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464-VI  .

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому  Законом №2464-VI, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону№2464-VI, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464-VI не підлягають поверненню.

 

Зміни в оподаткуванні з продажу рухомого майна

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466).

Законом №466 внесено зміни до статті 173 Податкового Кодексу, яким визначено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.

Зокрема, змінами передбачено, що дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18% .

 

Відповідальність за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету

Головне управління ДПС у Черкаській області з набранням чинності 23 травня 2020 рокуЗакону України від 16 січня 2020 року №466-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі -Закон №466), повідомляє про внесені зміни до  Податкового кодексу України (далі-Кодекс)  в частині встановлення з 23.05.2020 року відповідальності платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями і господарськими товариствами  з державною часткою у статутному капіталі.

Так, відповідно до внесених змін до п.49.18 та п.49.19 ст.49 Кодексу для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку(доходу)) податковим (звітним) періодом встановлені календарні:  квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду Розрахунку, за підсумками року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Для господарських товариств  з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 57 Кодексу державні унітарні підприємства та їх об’єднання (які є платниками частини чистого прибутку(доходу)) самостійно сплачують суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Розрахунку.

При цьому, частиною 5 статті 11 Закону України від 21.09.2006 №185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року №465 – ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №185) для господарських товариств  з державною часткою у статутному капіталі, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів, встановлено єдиний строк для сплати до бюджету девідендів на державну частку та сплати чистого прибутку (доходу) - 01 липня року, що настає за звітним.

Крім того, вказною статтєю 11 Закону №185  передбачена відповідальність платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку(доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом.

Поряд з цим, відповідно до внесених змін Законом №466 до ст. 191 Кодексу контролюючим органам розширено функції в частині здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними і комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п.191.1.51 п.191 ст.191 Кодексу)  та   дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (п.п.191.1.52 п.191 ст.191 Кодексу).

Отже, починаючи з 23.05.2020 року до платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення у порядку, визначеному, зокрема, п. 120.1 ст.120, п.123.1 ст.123, п.126.1 ст.126, п.129.1 ст.129 Кодексу.

Одночасно, повідомляємо, у разі не сплати частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку в терміни передбачені Кодексом та Законом №185 у платників виникає заборгованість, яка стягується у порядку, визначеному ст.59,60 глави 4, ст.87-101 глави 9 розділу ІІ Кодексу.

ГУ ДПС у Черкаській області наголошує державним унітарним підприємствами і їх об’єднанням та господарськими товариствами  з державною часткою у статутному капіталі своєчасно сплачувати, а у разі виникнення заборгованості, погашати платежі до державного бюджету.

 

Зміни щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ.

Так, Законом № 466-ІХ внесено зміни до статті 202 Кодексу, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Слід зазначити, що платники податку, які до внесення змін Законом №466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені Кодексом терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні податкові періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом №466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

 

 

Розширено перелік платників  ЄСВ, які звільнюються від сплати єдиного внеску за себе

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 13 травня 2020 року №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592-ІХ),  внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ), які набирають чинності з 01.01.2021 року.

Перш за все, розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VІ.

З огляду на вищезазначене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Звертаємо увагу, що статтю 4 Закону №2464-VІ доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими, відповідно, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ.

Отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку) отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць у якому отримано дохід (прибуток).

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №592-ІХ. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Законом №592-ІХ внесено зміни пунктом 98 до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, згідно з якими платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не тільки за заявою члена сім’ї, а і за заявою поданою безпосередньо платником єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

Також внесеними змінами передбачено строки подання такої заяви та документ, що підтверджує лікування (реабілітацію).

Заява, платником єдиного внеску, подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.

 

Зміни в частині формування податкового кредиту з ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині формування податкового кредиту з ПДВ.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Тобто, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто, з дати набрання чинності відповідною нормою Кодексу.

Також, звертаємо увагу на зміну правила формування податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних і розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарі в/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Отже, платники податку, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

 

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності платників податку.

Так, пунктом 189.17 доповнено статтю 189 Кодексу, згідно з яким базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України. Таким чином, з метою заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією (а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації; у разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації).

Крім того, змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку. Законом з підрозділу 2 розділу XX Кодексу виключено пункт 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Тобто з 23.05.2020 операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою. До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), які були здійснені до 22.05.2020 включно, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Також, врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин.

Згідно з пунктом 197.18 статті 197 Кодексу, з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування (до внесення змін Законом № 466-ІХ зазначеним пунктом було передбачене звільнення від оподаткування таких операцій, що здійснювалися суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Кодексу, яка з 01.01.2017 втратила чинність).

Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або, племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськими товаровиробниками, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Кодексом.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Погода

Логін: *

Пароль: *